І ось в цьому році перед нами лежить час, ще цілісний, час, який перед нами розстилається, як снігова рівнина – чиста, не заплямована. Ми можемо вступити в цю рівнину і почати йти твердою стопою віри, тобто безмежної, досконалої довіри до Бога, з надією, що все буде не по-нашому, а по-Божому. І з посильною любов’ю увійдемо в цей рік, зі щирим покаянням, а покаяння – не плач лише за минуле; це – жахання перед руйнуванням, яке ми вчинили у минулому, і різкий поворот лицем до Бога, з тим щоб йти до Нього, як Петро пішов хвилями, поки він дивився тільки в лице Господнє, не звертаючи уваги на розбурхане море.
Підімо із вдячністю, але навчімося дякувати за все, тому що все нам від Бога на спасіння, все – дар, і світле і темне, і гірке і солодке, і скорбота і радість. І далі ідімо так, щоб на землі запанувало Царство Господнє, Царство любові; і першою жертвою для побудови цього Царства повинно бути моє самолюбство. Я маю лягти кістьми на межі цього Царства, в мені мусить померти все те, що йому огидне, і тільки тоді, коли Царство переможе серце кожного з нас, воно почне сяяти і навколо нас.
Заклик Господній нещадно строгий і разом з цим дивовижно світлий. Увійдімо ж у цей Новий рік як Божі діти, щоб будувати Божий світ, щоб прославився Господь і щоб у цьому холодному, гіркому, осиротілому світі оселилася радість Господня. Амінь.
Митрополит Антоній Сурожський
Підімо із вдячністю, але навчімося дякувати за все, тому що все нам від Бога на спасіння, все – дар, і світле і темне, і гірке і солодке, і скорбота і радість. І далі ідімо так, щоб на землі запанувало Царство Господнє, Царство любові; і першою жертвою для побудови цього Царства повинно бути моє самолюбство. Я маю лягти кістьми на межі цього Царства, в мені мусить померти все те, що йому огидне, і тільки тоді, коли Царство переможе серце кожного з нас, воно почне сяяти і навколо нас.
Заклик Господній нещадно строгий і разом з цим дивовижно світлий. Увійдімо ж у цей Новий рік як Божі діти, щоб будувати Божий світ, щоб прославився Господь і щоб у цьому холодному, гіркому, осиротілому світі оселилася радість Господня. Амінь.
Митрополит Антоній Сурожський
