Близько 16.00 6 липня гріб з тілом спочилого митрополита Львівського і Сокальського Андрія привезено до Свято-Покровського кафедрального собору (вул. Грушевського, 2), де його зустріло духовенство єпархії.
Гріб встановлено у храмі, де протягом 6 і 7 липня відбуватиметься церемонія прощання зі спочилим владикою. В цей час за традицією цілодобово буде звершуватися читання Євангелія (з перервою на богослужіння).
7 липня 2010 р. о 18.00 біля гробу буде звершено соборний парастас за участю духовенства.
8 липня 2010 р. о 9.00 у Покровському соборі розпочнеться заупокійна Божественна літургія, яку очолить Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні єпископів та духовенства. Після літургії (приблизно об 11.00) розпочнеться чин відспівування покійного митрополита Андрія.

6
Вівторок
Вишгородської (Володимирської) iкони Божої Матерi. Мч. Агрипини. Прав. Артемiя Веркольського (1545). Свт. Германа, архиєп. Казанського (1567). Мчч. Євстохiя, Гая, Провiя, Лолiя, Урвана та iнших (ІV).
Псково-Печерської, званої “Розчулення” (1524), та Заоникiївської (1588) iкон Божої Матерi.
1 Кор., 136 зач., VІ, 20 – VІІ, 12. Мф., 57 зач., ХІV, 1–13 – за вівторок.
1 Кор., 137 зач., VІІ, 12–24. Мф., 60 зач., ХІV, 35 – ХV, 11 – за середу.

Після того,як Ісуса Христа було засуджено на розіп'яття, Його віддали воїнам. Ті ж, узявши Його, знову знущалися і глумилися з Нього. Насміявшись, вони зняли з Нього багряницю й зодягли у власний одяг. Засудженим на розіп'яття належало самим нести хрест свій, тому воїни поклали на плечі Спасителю хрест Його і повели на місце, призначене для розіп'яття. Це був пагорб, який називали Голгофою, або Лобним місцем. Голгофа знаходилася на захід від Єрусалима, неподалік від міської брами, яка називалася Судною.

Коли знову привели Господа Ісуса Христа до Пилата,то вже біля преторії зібралося багато народу, начальників і старійшин.
Пилат, скликавши первосвящеників, начальників і народ, сказав їм: "Ви привели до мене Чоловіка Цього, Який ніби розбещує народ; і ось я перед вами допитав і не знайшов Чоловіка Цього винним ні в чому з того, в чому ви звинувачуєте Його. Я відсилав Його до Ірода, але й він також нічого не знайшов у Ньому вартого смерті. Отже, краще я покараю Його і відпущу".

Цар галилейський Ірод Антипа,який стратив Іоана Хрестителя, багато чув про Ісуса Христа і давно бажав побачити Його. Коли до нього привели Ісуса Христа, він дуже зрадів, сподіваючись побачити від Нього якесь знамення. Ірод ставив Йому багато запитань, та Господь нічого не відповідав йому. Первосвященики ж і книжники стояли і наполегливо звинувачували Його.

6 липня 2010 року Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у Володимирському кафедральному соборі м. Києва разом із духовенством відслужив Літію за упокій душі новопреставленого митрополита Андрія.

В ніч з 5 на 6 липня 2010 р. на 65-му році життя після важкої хвороби у м. Львові в лікарні упокоївся високопреосвященний Андрій, митрополит Львівський і Сокальський, постійний член та секретар Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Поховання спочилого митрополита Андрія 8 липня 2010 р. очолить Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Указом Патріарха тимчасово кеуючим Львівською єпархією призначений митрополит Рівненський і Острозький Євсевій (Політило).

Ікона Божої Матері "Достойно є" знаходиться на гірському місці вівтаря соборного храму Карейской обителі на Афоні.
В один з недільних днів, старець, що жив неподалік від Карей пішов в обитель на всенощне бдіння. У келії залишився послушник.
При настанні ночі постукав невідомий інок. Під час всенощної, коли потрібно було співати "чесну Херувим ...", обидва постали перед іконою Божої Матері, що називалася Мілующая і гість зауважив, що у них спочатку співають" Достойно є ... " Під час співу цієї нечуваної пісні ікона Богоматері сяяла небесним світлом, а послушник плакав від розчулення.
Пам'ять - 24 червня (нов. ст.)

Преподобний Силуан, схимник Києво-Печерський, був ревним охоронцем чистоти душевної і тілесної, смиряв свою плоть постом і бдінням, а душу очищав молитвою і Богомисленням. Він сподобився від Господа рясних духовних дарувань: особливого молитовного відвагу до Бога, постійної радості у Господі, прозорливості і чудотворення. Жив Преподобний наприкінці ХІІІ - на початку ХIV століття. Мощі його спочивають у Феодосієвих печерах.
Пам'ять - 23 червня, 23 липня (нов. ст.)