Ікона Пресвятої Богородиці - Покрови. У 911 році сарацини напали на Східну Римську імперію. Константинополь устояв перед натиском ворогів, але в місті поширилася страшна хвороба - чума. На заклик грецького патріарха народ зібрався в усіх церквах міста, щоб молитися і просити про допомогу, в особливий спосіб віддаючи себе під покров Пресвятої Діви Марії.

Символіка буває не тільки словесна чи кольорова, але й звукова, музична. На ній побудовані особливості служби в православній церкві. Більше того – у Криму, який з давніх-давен пов’язаний із християнством, дзвони чуються навіть не в церкві. Так, увечері можна почути карадазький дзвін – хоча поруч немає церкви, це відлуння історії. Але наша стаття присвячена Церкві як інституту. Кожен вірний повинен знати, що означають церковні дзвони, і не забувати хреститися під час їхнього звучання.

Доба Петра Могили зараз приваблює дослідників як через загальне зростання інтересу до вітчизняної історії, спричинене проголошенням незалежності України, так і в зв'язку з нещодавнім (1997 року) святкуванням 400-річного ювілею цього визначного діяча та його канонізацією православними церквами України. Діяльність славетного митрополита привела до реформування української православної церкви, піднесення культури, зокрема літератури та освіти, відбудови багатьох храмів - визначних пам'яток історії та архітектури Києва.

Свідчення про час запровадження церковного співу на теренах Київської Русі ми знаходимо в літописах. В Іоакимовому літописі сказано, що константинопольський імператор і патріарх прислали до Великого князя Володимира разом з митрополитом Михаїлом доместиків із слов’ян, тобто, вчених співаків з Болгарії та Моравії. Це є перша епоха нашого церковного співу. Друга – як свідчить степенна книга, до великого князя Ярослава І Мудрого з Греції прийшли доместики. Як свідчить літопис, спів виконувався на вісім голосів трьома співаками (тріо): “пріидоша тріе певцы гречестіи съ ноты своими...

Ми від зарання нашого життя зустрічаємось з іконами. Бо чи можна собі уявити скільки втратили б наші церкви на духовності, не говорячи вже про їхню красу, якби в них не було іконостасу? А вже слово «іконостас» говорить за себе, що там є ікони. Звичайно, ми звикли дивитися на ікони, на церковну обстановку, зовсім не думаючи про те, що вони мають своє завдання. А вони не є виїмкою в релігійному мистецтві, бо і церковна архітектура, і церковний спів, і малярство мають за ціль прославу Бога. Ікона, як деталь релігійного малярства, має ті властивости, що дозволяє людині переживати духовне піднесення, наближення до Бога.

Таїнство Євхаристії встановлене Господом нашим Ісусом Христом на останній Тайній Вечері, звернене до вірних усіх часів і народів. Зберігаючи таїнственний зміст Євхаристії, Свята Апостольська Православна Церква завжди намагалася сприяти його осягненню культурами різних епох і національних традицій через текст Святої Літургії. На відміну від Західної Церкви римо-католицької традиції, Православна Церква візантійської традиції благословила до богослужбового вжитку два різні чини Святої Літургії, упорядковані на основі Літургії апостола Якова не раніше IV ст.