Ікона Хомської Божої Матері дуже давня. Згідно переказу, яке записане єпископом Яковом Сушею, вона написана св. євангелістом Лукою і була привезена у Київську Русь за часів князя Володимира, який після хрещення отримав у Константинополі безліч ікон.
На засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України) під головуванням Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України від 24 червня 2019 року Божого ухвалили встановити в Православній Церкві України у найближчий після 1 вересня недільний день як День молитви про захист навколишнього природного середовища.
Історія прославлення Вишгородської ікони Пресвятої БогородиціПід головуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія 21 серпня 2020 року Божого відбулося чергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України). 
На сьогоднішній день немає одностайної думки дослідників щодо автора і часу створення Волинської Богоматері. Одні історики вважають, що ікона написана у 1289 році для кафедрального собору на замовлення князя Мстислава Даниловича, який переніс свою резиденцію з Володимира-Волинського й куди було перенесено єпископську кафедру. Інші - на зламі XIII–XIV ст., а то і в середині ХV ст., коли ікона опинилась в луцькому храмі Покрови Пресвятої Богородиці. Існує думка, що автором цієї ікони є святитель Петро, митрополит Київський (а потім і Московський) і всієї Русі чудотворець (Ратенський), родом волинянин. Він тривалий час служив Богу та людям у місцевості, яка зараз належить до північної частини Львівської області.
Охтирська ікона Божої Матері отримала найменування від назви міста Охтирка (Сумська область, Україна). У цьому містечку був храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці, де в першій половині XVIII століття жив благочестивий і доброчесний священик Василій Данилов (в службі він називається ієреєм Данилом). Влітку 1739 року, за Промислом Божим, о.Василь знайшов чудотворну ікону Божої Матері, яка згодом і стала називатися Охтирською. Одного разу він косив траву біля свого будинку і раптово в густій високій траві побачив у незвичайному світлі ікону Божої Матері, яка молиться перед Розп'яттям. У побожному страху о. Василій опустився на коліна і почав молитися до Божої Матері, а потім відніс ікону в свій будинок. Через деякий час стали помічати, що в кімнаті, де стояла ікона, неможливо перебувати одному - на людину нападав таємничий страх. Бажаючи відновити живопис ікони, отець Василь віддав її іконописцю Іоанну, але Іоанн почув голос, що звелів віднести ікону назад і повернути її священикові.
Влахернська ікона Божої Матері знайдена в Єрусалимі імператрицею Євдокією, у часи святителя Ювеналія, Патріарха Єрусалимського (пам'ять 15 липня), і преподобного Євфимія Великого (пам'ять 20 січня). Свята ікона була надіслана в Константинополь, де імператриця Пульхерія поставила її у Влахернській церкві, там де зберігалася чесна Риза Богородиці (святкування 15 липня).
