Що для наших дітей історія, то для нас минуле. Сьогодні діти, що танцюють на концерті зірок рок-музики, знають, що ще вчора рок-музики — офіційно — не існувало, але, звичайно ж, цього вони не пам'ятають. Діти не знають, який це був час, коли реальність в нашій країні була зовсім інша. Їм неможливо відчути, наскільки іншою була ця країна, коли записи рок-музики були підпільними, а не піратськими, коли прикладалися не до ікон, а до прапорів, тайком ходили в храми і читали «самвидав».

Чому священики їздять на дорогих авто, чому деякі отці випивають, чому Церква все забороняє? Подібні питання і претензії доводиться часто чути будь-якому християнину, який живе серед невіруючих і не приховує своїх переконань. На всі закиди тих, які сумніваються, можна знайти відповіді. Але намагатися захищатися - завжди програшний варіант. Церква Свята і Непорочна - про це говорить і Писання, і Передання. Всі закиди на її адресу стаються не від того, що людина що-небудь побачила, а від того, як вона подивилася.

Преподобний Єфрем Сирин про покаяння
Пав я, підійми і дай хоч трохи потрудитися, щоб на Суді не бути посоромленим. Очисти мене благодаттю твоєю, Милосердний Отець; обмий скверну мою всеочищуючим іссопом Твоїм, і зціли язви мої, щоб подякував я за благодать Твою!

Тому, що ми не постили, то нас прогнано з раю. Отже чинім піст, щоб вернутися до нього" (св. Василій Великий: "Про піст І")
Може й сьогодні задля різних причин ми не в силі так строго постити, як постили колись наші предки, але й сьогодні тяжить на нас обов'язок духовного посту, боротьби з нашими гріхами і злими схильностями, молитви, практики чеснот та добрих діл. І ця духовна обнова є ціллю св. Великого Посту.

«Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння» (2 Кор. 6:2). Справді, настає найблагодатніша пора церковного року, час Великого Посту. Цієї пори всі християни чекають із нетерпінням. Кожен знає, що це найкращий час для очищення душі, для покаяння. Настає час, коли кожен може серцем відчути Божу ласку, коли приймаються всі наші молитви й моління. Царство Боже близьке тепер до кожного, хто служить Богові в правді та святості. Постові радуються святі пророки, апостоли й мученики, тому що всі вони з невтомною ревністю подвизалися в ньому.

Своєю добротою Бог створив людину, тварин, рослини, всю органічну та неорганічну природу. Св. Григорій Богослов говорить: "Так належало статися, щоби благо розливалося, йшло далі й далі, щоб кількість облагодіяних була якомога більшою, (бо така є властивість найвищої Благості)".
У творінні відбилася досконалість Творця: "І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, – вельми добре воно!" (Бут. 1.31)

Преподобний Євфимій Великий походив з міста Мелітини у Вірменії, біля ріки Євфрат. Батьки його, Павло й Діонисія, знатні люди, були благочестивими християнами. Довгий час вони не мали дітей і, нарешті, після старанних молитв, у них народився син, появі на світ якого передувало Божественне видіння, що передбачало дитині велике майбутнє. Батько преподобного Євфимія незадовго помер, і мати, виконуючи обітницю присвятити сина Богові, віддала його на виховання своєму братові, пресвітерові Євдоксію.
Пам'ять - 2 лютого.

Преподобна Ксенія (V), у миру Євсевія, була єдиною дочкою знатного римського сенатора. З юності вона линула до Бога. Щоб уникнути призначеного їй шлюбу, вона таємно пішла з рідного дому з двома відданими їй служницями й відплила на кораблі. Зустрівшись, за промислом Божим, з настоятелем обителі святого апостола Андрія, що в місті Милассі, в Кесарії, вона вблагала його взяти її, разом із супутницями, у Миласс; змінивши своє ім’я, вона назвалася Ксенією. У Милассі вона купила землю, побудувала храм в ім’я святого Стефана і заснувала жіночий монастир. Незабаром після цього єпископ Милассу, Павло, посвятив Ксенію в диякониси, як цілком гідну цього звання через благочестиве життя.
Пам'ять - 6 лютого.

Святитель Феодосій народився у 30-х роках XVII ст. на Поділлі в родині ієрея Микити Углицького та Марії. Є думка про належність роду Углицьких до українських православних шляхтичів Полоницьких-Углицьких.
18 лютого Православною Церквою вшановується пам'ять святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського, небесного покровителя древнього міста Чернігова. Його житіє пропонується вашій увазі.

Вона жила в Сицилії при безбожному гонителі християн Декії і походила від знатних батьків, котрі виховали її в істинному благочесті. Настало гоніння Декія. Св. Агафія почала готуватися до мученицької кончини. Правитель області Квинтіан, зачарований красою юної християнки, вирішив відвернути її від християнської віри і з цією метою помістив її в будинок однієї удови-язичниці, яка провадила розпусне життя.
Пам'ять - 18 лютого (н. ст.).

Одною з найцікавіших сторінок у богослужбовій і пастирській діяльності Церкви є катехуменат - підготовка до прийняття таїнства Хрещення. Грецьке слово «катехумен» було перекладене на слов’янську як «оголошений». Згодом у нашій мові первинний зміст цього поняття був втрачений і лише нині, з відновленням церковного життя, ми знову знаходимо історію катехуменату-навчання (оголошення) тих, хто готувався прийняти Хрещення.

Під головуванням голови Синодального управління, ректора КПБА, митрополита Переяслав-Хмельницького Димитрія у роботі засідання взяли участь: ректор Львівської Православної Богословської Академії протоієрей Ярослав Ошудляк