Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Великий піст 2024
    У 2024 році Великий піст розпочинається 18 березня і триватиме до…
  • Православні молитви за воїнів
    Молитва за воїнів, що йдуть на війну Владико Господи, Боже отців…
  • Різдво Христове
    ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! Підбірка публікацій про Христове Різдво - …
  • Великомучениця Варвара
    Життя святої Варвари Тропар, величання, кондак, прокимен, причасний …
  • Апостол Андрiй Первозваний
    Життя святого Андрія Первозваного Святий апостол Андрій на Київських…
  • Популярне
  • Великий піст 2024
    У 2024 році Великий піст розпочинається 18 березня і триватиме до…
  • Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Березень 2024    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
    Березень 2024 (1)
    Лютий 2024 (1)
    Грудень 2023 (2)
    Листопад 2023 (3)
    Жовтень 2023 (2)
    Вересень 2023 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Коштовний камінь

    Коштовний каміньНаречений і наречена розглядали дорогоцінне каміння, виставлене на огляд у ювелірній крамниці. Діаманти, сапфіри, смарагди викликали подив і захоплення. Але молодята шукали того єдиного каменя, що став би гідним уособленням їхнього кохання.
    Ось погляди зупинилися на скромному камінці -тьмяному, позбавленому блиску.
    Ювелір побачив в очах молодих запитання і взявся пояснювати:
    - Це опал. Утворюється з двоокису кремнію, з пустельних піску та пилу. Своєю красою завдячує не досконалості, а певному дефектові.

    Дерева

    ДереваДідусь, тримаючи онука за ручку, показував йому велетенські, розлогі дерева, що росли обабіч алеї. Переконував, мовби немає у світі нічого прекраснішого, ніж дерева.
    - Подивись-но, як вони працюють!
    - Хіба дерева працюють, діду?
    - Ого-го! Вони ж бо сполучають небо і землю. Це дуже важке завдання. Ти подивись на оцей шерехатий стовбур. Він подібний до грубої линви, геть вузлуватий. На кінцях тієї "линви" її сплети розплітаються і розгалужуються, аби зв'язати небо із землею. Ті, що долі, ми називаємо корінням, а горішні -гіллям, галуззям або віттям. Але по суті своїй вони, властиво, тотожні. Коріння торує дорогу в землі, а гілля відкриває шлях до неба.

    Ялиці

    ЯлиціСтигла велика шишка відірвалася від гілки ялиці й покотилася схилом гори, підскочила на кам'яному виступі й, нарешті, з глухим стукотом упала в сиру, втім, добре освітлену сонцем заглибину. Пригорщі насінин, викинуті назовні з їхньої затишної домівки, розсипалися по землі.
    - Ура! - закричали насінини хором. - Наш час прийшов!
    З піднесенням і завзяттям почали гніздитися в землі, та скоро виявили, що їх багато, а це спричиняє певні труднощі.

    Каска

    КаскаОкопи з часів Першої світової війни спотворюють дику красу гірських краєвидів, неначе шрами людське обличчя.
    Схили гір пориті ровами, насипами, підземними ходами з отворами, крізь які проглядає окраєць неба, є подібними до пекельних келій з віконцями. Проклятий спадок, що залишився після безглуздої воєнної авантюри! Іржаві бляшанки, рештки ковдер, мішків, скринь та кілька геть поточених іржею рушниць.
    В одному з окопних закапелків, у засміченому поросі, валяється каска.
    Іржава, майже знищена часом військова каска.

    Кошеня

    КошеняПродавець одного невеликого магазину прикріпив біля входу оголошення «Продаються кошенята». Цей напис, природно, привернув увагу місцевих дітлахів і через лічені хвилини до магазину увійшов хлопчик. Привітавши продавця, він несміливо запитав про ціну кошенят.
    - Від 300 до 500 гривень, - відповів продавець. Зітхнувши, дитина полізла в кишеню, дістала гаманець і порахувала дрібні гроші.
    - У мене тільки 20 гривень зараз, - сумно сказав він. - Будь ласка, можна мені хоча б поглянути на них, - з надією попросив він продавця.
    Продавець посміхнувся і вийняв кошенят з великого короба.
    Опинившись на волі, кошенята занявкали і кинулися бігти.
    Тільки один з них, чомусь явно від усіх відставав. І якось дивно підтягував задню лапку.

    Після нападу грабіжника

    Після нападу грабіжникаУвечері професор Метью Генрі вертався з університету додому, коли біля самісінького будинку хтось зненацька приставив йому до чола пістолет.
    Грабіжник у масці велів йому віддати портфель і теку. Професор послухався, й розбійник миттєво зник у темряві. Удома, ще тремтячи від страху, професор сів за стіл і написав гаку молитву:
    "Господи, нині мене пограбували...

    Блакитна пір'їна

    Блакитна пір'їнаБедуїн-кочовик, що проживав у Синайській пустелі, по кількох роках, проведених у тісному міжгір'ї, постановив спуститися в долину.
    Розібрав шатро, ретельно спакував майно і завантажив на вірного свого верблюда.
    Жердини, кілочки, полотнища, стільчики, постіль, одежа, посуд - все було старанно укладене і міцно припасоване до горбів нещасної, терплячої тварини.
    Перш ніж вирушити в дорогу, чоловік уважно оглянув місце, де стояв намет, аби упевнитись, що нічого не забув. Відтак на піску, поміж каміння, зауважив прегарну блакитну пір'їну, подаровану йому кілька років тому.

    Соловейко

    СоловейкоЖив собі на світі соловейко - жив, ув'язнений у великій кришталевій клітці. Належав він багатому перському купцеві, який понад усе любив слухати його солодкий переливчастий спів. Бувало, що у голосі соловейка чулися сумовиті ноти, проте купець не звертав на це уваги.
    "Мій соловейко має все, чого тільки може бажати птах, - переконував самого себе. - Гадаю, він найщасливіший птах у цілій Персії."

    День батька

    День батькаНа собі вона мала гарну сукенку жовтогарячого кольору, волосся було стягнуте червоно-золотавою стрічкою - готувалася йти до школи. Був День батька, отже, всі діти мали прийти до школи в супроводі своїх татусів. Вона єдина йшла з мамою. Мама переконувала її залишитися вдома, мовляв, у школі, найімовірніше, не зрозуміють їхнього вчинку. Та дівчинка прагнула будь-що-будь розповісти всім про свого татуся, який сильно відрізнявся від інших.

    Не будьмо лицемірами

    Не будьмо лицемірамиЯкось в одній із країн, де ще й у наш час переслідують християн, до будинку, в якому саме зібрались віряни, зайшло двоє молодих озброєних чоловіків. Тримаючи руки на прикладі автомата, що висів в одного з них на шиї, вояк промовив:
    - Усі, хто не готовий нести відповідальність за свої релігійні переконання, можуть вийти з будинку.
    Солдатам не довелося довго чекати. За кілька хвилин кімната майже спорожніла, залишилось осіб десять, серед яких священик.

    Тяжкість життя і тяжкість смерті

    Тяжкість життя і тяжкість смертіНерідко стверджується, що людина, пізнавши всю тяжкість життя, закінчує його самогубством, будучи роздавлена цією тяжкістю. Можливо, тут і є кінцева правда, але вона поглинута нескінченною брехнею. Навпаки: той, хто дійсно пізнав всю тяжкість життя, не тікає від неї до смерті, але знаходить справжню висоту життя. Однак не можна пізнати всю тяжкість життя, не пізнавши всю тяжкість смерті. Тільки Одна Людина здатна на це: Той, Хто створив життя і є Паном над життям і смертю - Христос ...Одного разу я побачив фотографії колекції розп'ять в Унівській Лаврі на Львівщині. Розп'яття були взяті з місцевих зруйнованих храмів. Багато були понівечені - десь у Христа не вистачало однієї руки або ноги, десь - рук або ніг не було зовсім ..

    Подарунок

    ПодарунокТобіяс був хлопчиком мовчазним і спокійним. Ходив до четвертого класу середньої школи. Мешкав з батьками та родичами в хатинці, що стояла на краю горбистої, вкритої оливковими гаями місцини, за кілька кілометрів від моря.
    За день перед різдвяними канікулами всі діти з його класу неначе змагалися, хто піднесе найнесподіванішого подарунка їхній вчительці Марізі, вельми привабливій і завжди люб'язній. На вчительському столі вже лежала купа барвистих пакуночків. Жінці одразу впав у вічі найменший - з наклейкою, де рівним красивим почерком Тобіяса було написано: "Для моєї вчительки".Пані Маріза щиро дякувала усім дітям, кожному зокрема.
    Ось підійшла черга Тобіяса; вчителька розкрила пакуночок і помітила гарненьку мушельку.
    Сортувати статті за: датою | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою