Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Про Пилипівку (Різдвяний піст)
    Починається Різдвяний Піст: як правильно постувати? Початок…
  • Про святкування Хелловіну
    Більшість бравих шанувальників цього «не святого свята» навіть не…
  • Православний церковний календар вересень 2022
    Православний церковний календар на вересень 2022 року Божого…
  • Анонс: молодіжні зустрічі в Ново-Афонському монастирі м.Львова
    Запрошуємо всіх бажаючих на цикл лекцій з релігієзнавства та…
  • За тверезість!
    Перед кожним з нас стоїть вибір: вживати алкоголь чи не вживати. …
  • Популярне
  • Про Пилипівку (Різдвяний піст)
    Починається Різдвяний Піст: як правильно постувати? Початок…
  • Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Грудень 2022    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Листопад 2022 (1)
    Жовтень 2022 (1)
    Вересень 2022 (4)
    Серпень 2022 (2)
    Липень 2022 (3)
    Червень 2022 (3)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Православний церковний календар вересень 2022

    Православний церковний календар вересень 2022
    Православний церковний календар на вересень 2022 року Божого
    МІСЯЦЕСЛОВ

    - життя святих на кожен день
    - свята у вересні
    - недільні та святкові проповіді
    - усі дати вказано за новим стилем


    27
    Вівторок
    ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО (проповіді: Почесного патріарха Філарета, прот. Діонісія Мартишина, прот. Михаїла Сивака). Упокоєння свт. Іоана Золотоустого (407).
    Ліснинської ікони Божої Матері (1683).
    Ран. - Ін., 42 зач. (від половини), XII, 28 - 36.
    Літ. -1 Кор., 125 зач., 1,18 - 24. Ін., 60 зач., XIX, 6-11,13- 20, 25 - 28, ЗО - 35.
    Пісний день.
    Перед всенічною прикрашений квітами Хрест переноситься з жертовника на престіл (за чином хрестопоклонної неділі).
    На ранній величання «Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, і шануємо Хрест Твій святий, ним же спас нас від неволі ворожої». Після читання Євангелія співається «Воскресіння Христове бачивши...». Замість «Чеснішу...» - «Величай, душе моя, пречесний Хрест Господній». Після великого славослів'я Хрест виноситься на середину храму і, за благословенням єпархіального архієрея, воздвигається за особливим чином (Типікон, 14 вересня; Святкова мінея). На Літургії - антифони свята, вхідне «Возносьте Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе». Замість трисвятого співається «Хресту Твоєму...». Замість «Достойно є...» до віддання співається «Величай, душе моя...», «Таємний Ти, Богородице, рай...».
    Увечері вдень свята служиться вечірня з входом та великим прокимном.
    З цього дня на архієрейській Літургії та в седмичні дні після входу до віддання свята співається: «Прийдіть, поклонімось... спаси нас, Сину Божий, що плоттю розіп'явся...». Хрест залишається посеред храму до віддання свята.

    Пасхальне послання 2022 року Божого

    Пасхальне послання 2022 року БожогоХристос воскрес!

    Які, здавалося б, прості ці слова, але яким глибоким змістом вони наповнені для нас, бо ними ми не просто підтримуємо традицію, вітаючи одне одного з черговим святом. Цими словами ми сповіщаємо свою власну віру в перемогу Сина Божого і закликаємо до цієї віри ближніх та все людство.

    У чому полягає ця перемога? Не лише в тому, що Христос, Якого зрадили, несправедливо засудили, розіп’яли на хресті та поховали, як мертвого, воскрес, тобто переміг смерть і повернувся до життя. І до цього з волі Божої звершувалися чудесні воскресіння, як, наприклад, воскрешення Лазаря, який чотири дні вже був у гробі. Однак навіть такі чудеса не могли перемінити загальної влади смерті над людством. Лише воскресіння Господа нашого Ісуса Христа стало перемогою над самою смертю, відкривши життя вічне для всіх.

    Проповідь у 22-у неділю після П’ятидесятниці

    Проповідь у 22-у неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 22-а після П’ятидесятниці. Притча про багача і Лазаря
    В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
    У чому гріх багатого, в чому правда убогого? Із нинішньої притчі може здатися, що суд Божий визначив гірку долю багатому тільки тому, що він був багатим і веселим на землі, і що лише ніби як втіху за скорботу на землі дав бідному Лазарю радість і спокій у лоні Авраамовому.
    Але це не так просто, чоловік не був винний в тому, що він багатий, і не заслуга людини в тому, що вона бідна. У Євангелії чимало людей заможних – в історії Церкви ще більше, – які зі свого надлишку були радістю і благословенням для інших, тому що вони були милосердними, жалісливими, милостивими. І ми знаємо дуже багато людей, які у своїй убогості робляться недобрими, жорсткими, немилосердними навіть до тих, хто, подібно до них, перебувають у нужді; не в цьому справа. Нас врятує не бідність, і нас не знищить багатство як такі.

    Проповідь у 21-у неділю після П’ятидесятниці

    Проповідь у 21-у неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 21-а після П’ятидесятниці. Притча про сіяча

    В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
    Христос двічі говорить в прочитаному сьогодні уривку про слухання: "хто має вуха чути, нехай чує" і "почуйте, як ви чуєте" - тобто зверніть увагу, поставте перед собою питання про те, як ви чуєте слово Боже.
    Боже слово ми чуємо з року в рік в Євангелії, що читається в церкві, ми самі читаємо його день у день; що ж ми почули в цьому євангельському читанні? Ми зустріли Бога і повірили в Нього; ми зустріли Господа нашого Ісуса Христа, ми назвалися Його ім'ям, християнами, але які плоди ми принесли? Ми знаємо Бога, - знаємо, що Бог є Любов, любов невичерпна, любов глибока, любов хресна, така любов, яка віддала себе на повне розтерзання і беззахисність, щоб врятувати нас.

    Проповідь у 19-ту неділю після П’ятидесятниці. Про християнську любов

    Проповідь митрополита Антонія Сурозького у 19-ту неділю після П’ятидесятниці. Про християнську любов

    Проповідь у 19-ту неділю після П’ятидесятниці. Про християнську любовВ ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

    У сьогоднішньому євангельському читанні Христос говорить про християнську любов не загальними словами, а конкретно і дуже просто та доступно. Любов стає християнською, Божественною коли людина, люблячи, забуває себе. Забути себе до кінця дано святим, але любити, не шукаючи нагороди, не просячи, не вимагаючи любові за любов, не вимагаючи подяки за її прояв - початок християнської любові. Вона розквітає в любов Христову, коли вільний дар любові досягає не лише улюблених (це вміють робити все), але до нелюбимих, до тих, які нас ненавидять, які нас вважають ворогами, які для нас вважаються чужими. Якщо ми не вміємо поширити нашої любові на ворогів, це означає, що ми поки що пам'ятаємо тільки себе і що всі наші дії, всі наші почуття виходять від ще непреображенної людської свідомості, яка знаходиться поза тайною Христа. Ми покликані любити щедрим серцем, а щедрість, навіть природна, полягає в тому, що людина хоче давати, радіє, коли може віддати не тільки непотрібне, але найдорогоцінніше, зрештою - своє серце, свою думку, своє життя. Ми не вміємо любити, але все життя - школа любові, або навпаки, страшний час темного, холодного відчуження.

    Проповідь у 10-ту неділю після П’ятидесятниці. Зцілення біснуватого отрока

    Проповідь у 10-ту неділю після П’ятидесятниці. Зцілення біснуватого отрока
    Неділя 10-та після П’ятидесятниці. Зцілення біснуватого отрока
    Проповідь митрополита Антонія Сурожського

    В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!
    У сьогоднішньому Євангелії ми знову бачимо відчайдушну людську потребу і нездатність Христових учнів зцілити людину. Нещодавно ми читали в Євангелії про те, що вони відчували, коли могли нагодувати народ, який оточував Христа; і запитали Його: "чому?" Чому вони так безсилі? Чому вони не можуть допомогти тим, хто з такою надією до них приходять?

    Відеопроповіді у неділю про блудного сина митрополитів Димитрія та Олександра, архієпископа Євстратія

    Відеопроповіді у неділю про блудного сина митрополитів Димитрія та Олександра, архієпископа Євстратія...Як протистояти спокусі самомилування і самоствердження в молитві та церковному житті? Щоб подолати в собі синдром старшого – праведного – сина, ми маємо звернутися до досвіду сина молодшого. Порятунок від лицемірства та фарисейства – у постійному покаянному діянні. Пам’ятаючи про свої гріхи, ми маємо кожну мить свого життя проживати так, як прожив свою мить зустрічі з батьком блудний син...

    Проповідь у неділю 6-ту після Пасхи

    Проповідь у неділю 6-ту після ПасхиДо незвичних місць Нового Завіту можна ставитися двояко: або на підставі свого досвіду, своїх думок, своєї нездатності бачити ширше і глибше, ніж ми бачимо, сказати: Цього не може бути, а якщо це є, - Ти, Господи, доведи, а потім я повірю... Або можна ставитись так: на підставі досвіду Бога, який, хоч малий, у кожного з нас є, ми можемо стати перед лицем своїх суджень, свого досвіду, своїх переконань і почуттів та сказати: мені стало зрозумілим щось безмежно більше, ніж усе те , що я розумів, все те, що мені уявлялося істинним; це - явище мені від Самого Бога, і я відтепер ввійду вірою в цей досвід, який перевершує мій досвід, і рано чи пізно, зсередини цього спілкування з Богом, я пізнаю, що Бог був правий...

    Пасхальне послання Предстоятеля Православної Церкви України митрополита Епіфанія

    Пасхальне послання Предстоятеля Православної Церкви України митрополита ЕпіфаніяХристос Воскрес!

    Ці короткі слова звичного зараз для нас християнського вітання насправді зосереджують у собі зміст нашої віри, тому не випадково вони були сповіщені не людиною, але ангелом, так само, як не людиною було засвідчене народження у світі Сина Божого. Рано-вранці жінки-мироносиці прийшли до гробу, щоб за звичаєм оплакати Померлого та намастити Його тіло пахощами, але плач їхній змінився радістю, коли почули від ангела такі слова: «Ви шукаєте Ісуса розіп’ятого. Його нема тут – Він воскрес, як сказав» (Мф. 28: 5 – 6).

    Чому вітання «Христос воскрес!» і відповідь «Воістину воскрес!» можна справедливо називати зосередженням нашої віри?

    Проповідь у 23-ту неділю після П’ятидесятниці

    Проповідь у 23-ту неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 23-тя після П’ятидесятниці. Зцілення гадаринського біснуватого
    Розповідь, що ми тільки що чули ставить нас віч-на-віч з трьома різними і несумісними положеннями. Ми бачимо, по-перше, ставлення до одержимої людини сил зла, бісів, сил зла, які всіляко намагаються її поневолити, не залишити в ній нічого, що не було б їм підвладне, що не належало б їм до кінця, чим вони не могли б скористатися, щоб творити своє зло. Ці сили бісівські можна назвати всіма назвами гріха людського: якщо тільки ми даємо владу в собі будь-якому гріху, ми робимося рабами гріха (про це і апостол Павло детально говорить). І якщо ми робимося рабами гріха, то перед нами доля цієї людини: все життя прожити як зброя зла на землі, в божевіллі, у стражданні, у творенні зла.
    Сортувати статті за: датою | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою